Головним завданням при опануванні курсу є:

формування у здобувачів вищої юридичної освіти системи теоретичних знань та практичних навичок необхідних для професійної діяльності з реалізації конституційних цілей і функцій держави у сфері соціального забезпечення.

Після завершення вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

 

знати:

1) на понятійному рівні: основні поняття та категорії права соціального забезпечення й законодавства;

2) на фундаментальному рівні: основні наукові концепції, теорії тощо, які стосуються розуміння та змісту тих чи інших інститутів права соціального забезпечення;

3) на практично-творчому рівні: способи та методи орієнтування та пошуку норм права соціального забезпечення у системі законодавства України; методику вирішення практичних завдань з права соціального забезпечення; методику тлумачення і застосування його норм, в тому числі системно з нормами суміжних галузей права.

вміти:

1) на репродуктивному рівні: відтворювати сприйняті знання з дисципліни;

2) на алгоритмічному рівні: застосовувати загальні та спеціальні алгоритми аналізу інститутів права соціального забезпечення, самостійно працювати з нормативно-правовими актами;

3) на евристичному рівні: : аналізувати положення та інститути права соціального забезпечення; визначати зміст відносин соціального забезпечення; давати вірну юридичну кваліфікацію означеним фактичним відносинам; тлумачити чинне законодавство, а так само і локальні нормативні акти; застосовувати чинне законодавство; виступати експертом та консультантом у навчанні інших; розробляти проекти процедурних, процесуальних документів та інших юридичних документів;

4) на творчому рівні: висловлювати свою науково обґрунтовану позицію з приводу тих чи інших актуальних питань права соціального забезпечення.