Мета дисципліни – сформувати у студентів комплекс базових понять, концепцій та теорій для подальшого вивчення дисциплін кримінально-процесуального напрямку, сформувати знання з основ розбудови та функціонування правової держави, отримання та закріплення знань положень теорії кримінального процесу, чинного Кримінального процесуального законодавства України, набуття практичних навичок застосування теоретичних знань і норм Кримінального процесуального закону та інших нормативно-правових актів щодо прийняття кримінально-процесуальних рішень під час кримінального провадження.

 

При вивченні дисципліни вирішуються такі основні завдання:

– розуміння студентами положень теорії кримінального процесу та вимог чинного кримінального процесуального законодавства у частині регламентування ними діяльності суб’єктів кримінального процесу щодо прийняття кримінально-процесуальних рішень у кримінальному провадженні;

– пізнання сутності поняття ухвалення (прийняття) кримінально-процесуальних рішень, їх ознак, видів та вимог до форми та змісту останніх;

‑ опанування студентами знань щодо механізму прийняття кримінально-процесуальних рішень та його елементів;

‑ усвідомлення студентами системи вимог кримінально-процесуального закону щодо законності, обґрунтованості й вмотивованості кримінально-процесуальних рішень та ефективного використання таких знань під час кримінального провадження;

‑ з`ясування студентами меж повноважень суб`єктів кримінального провадження у прийняті ними кримінально-процесуальних рішень.

 

 

У результаті завершення вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

–  методологічну основу теорії кримінального процесу щодо прийняття кримінально-процесуальних рішень;

–  поняття і систему кримінально-процесуальних рішень та підстави прийняття кожного з них;

–  механізм прийняття кримінально-процесуальних рішень та зміст його елементів ;

–  сутність кримінально-процесуального форми прийняття кримінально-процесуальних рішень;

–  вимоги закону до форми та змісту кримінально-процесуальних рішень;

–  межі й обсяг повноважень суб`єктів кримінального судочинства щодо прийняття кримінально-процесуальних рішень.

уміти:

–        використовувати положення науки кримінального процесу при тлумаченні та застосуванні норм кримінально-процесуального права щодо прийняття кримінально-процесуальних рішень;

–        самостійно аналізувати матеріали конкретного кримінального провадження, перевіряти і оцінювати, зібрані у ньому докази й приймати на їх основі законні, обґрунтовані та вмотивовані кримінально-процесуальні рішення;

–        законно оформляти прийняті кримінально-процесуальні рішення.